Оновлені програми. Не «ЩО вивчати», а «НАВІЩО»

29.05.2017

0 12450

1 вересня учні основної середньої школи почнуть навчатися за оновленими програмами. Що саме змінилось у програмах, що додалося, що вилучено і, найголовніше, – як це позначиться на освітньому рівні дітей? На ці запитання міністр освіти і науки Лілія Гриневич запропонувала відповісти модераторам робочих груп під час «фінальних» круглих столів, на яких було представлено результат напруженої роботи освітянських волонтерів: учителів, науковців, експертів і фахівців МОН.

Фінальній презентації програм гуманітарного циклу 5–9 класів, яка відбулась у МОН, передувала величезна робота. Ініціатива міністерства й освітньої платформи EdEra складалася із двох хвиль публічних обговорень. Усі «народні експерти» отримали можливість висловити свої зауваження чи пропозиції щодо чинних програм. Критикували перевантаженість програм, дублювання тем, надмір теоретичних, відірваних від життя знань. Робочі групи опрацювали майже 10 тисяч коментарів і, за словами модераторів, максимально (наскільки це дозволяють рамки чинного державного стандарту) врахували вимоги громадської думки. Оновлені програми стали функціональними, головним у них є не «що має вивчити дитина», а «для чого вона має це вивчити».

До речі, за словами координатора проекту, директора столичної спеціалізованої школи з української мови №148 імені Івана Багряного Сергія Горбачова, один з результатів роботи – створення команди волонтерів-професіоналів, які отримали чудовий досвід роботи у великому проекті й готові віддавати час, талант і досвід для вдосконалення системи освіти. І цей досвід та напрацювання, безсумнівно, стануть у пригоді, адже на часі – розробка нового державного стандарту освіти.

«Переставити колонки» не вдасться

Новий стандарт освіти базуватиметься на компетентнісному підході, тому перед членами робочих груп було поставлено завдання: показати потенціал кожного предмета щодо формування цих компетентностей.

– Із завданням ми впоралися, – каже координатор гуманітарного блоку програм, заступник директора з науково-експериментальної роботи Інституту педагогіки НАПН Тєтяна Засєкіна. – Навчаючи за цими програмами, кожен учитель зможе формувати десять ключових компетентностей учнів.

Ще одна новація програм – введення до них наскрізних змістових ліній. Це екологічна безпека і сталий розвиток, громадянська відповідальність, здоров’я, підприємливість і фінансова грамотність. Пояснювальні записки до всіх предметів розповідають: що таке наскрізна лінія, як її реалізувати, якими додатковими засобами може скористатися вчитель.

– Оновлені програми – це не «зміна одних колонок на інші», – пояснює Тетяна Засєкіна. – Це зміна концептуального бачення завдань школи. На першому місці – очікувані результати навчання. Згідно з компетентнісним підходом вони структуровані на знаннєві, діяльнісні й ціннісні компоненти. Не в усіх предметах це вдалося зробити стовідсотково, адже у мистецтві, наприклад, переважає емоційно-ціннісне ставлення, а в трудовому навчанні – діяльнісне.

Практичний характер творчих робіт

Менше теорії і більше практики знайдуть учителі й у програмі з української мови. До її структури внесено зміни: зокрема, синхронізовано мовну та мовленнєву змістові лінії. (Тобто теорія одразу підкріплюватиметься практикою). Запропоновано види робіт з використанням щойно вивчених мовних явищ. Наприклад: якщо вивчається велика літера і лапки у власних назвах, то учню можуть дати завдання скласти інформаційний допис до шкільної газети з використанням іменників і власних назв. При вивченні написання і відмінювання чоловічих і жіночих імен і по-батькові школяреві треба буде скласти власний родовід з використанням правил написання цих імен.

Творчі роботи також матимуть виразний практичний характер. Учні навчатимуться складати дописи до соціальних мереж (адже це – дієвий інструмент для досягнення професійних цілей у майбутньому), інформації для шкільного веб-сайту чи блогу.

Учителю пропонують чимало нових тем рекомендованих висловлень, зокрема: «Яка моя Україна», «Цінності сучасного молодого українця», «Як стати цікавим людям і собі» тощо. За допомогою таких висловлень, за задумом членів робочої групи, і відбуватиметься формування ключових компетентностей.

– Твір, який є у Державному стандарті з української мови, поки що залишається, але від нього поступово треба відходити. Не можна обмежувати творчість дитини однією формою! – каже модератор з української мови, викладач Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка Олександра Глазова. – Саме тому ми пропонуємо багато рекомендованих жанрів творчого завдання (зокрема, цікавий для учнів вид письмової роботи – есе). Вчитель зможе самостійно обирати і жанр, і види робіт, і теми відповідно до потреб кожного класу. Навчальні години він також зможе розподіляти сам – так, як вважає за потрібне.

Можливість вибору, на думку членів робочої групи, – це суттєвий крок на шляху утвердження свободи професійної діяльності педагога.

«Значить, правильні книги в дитинстві читав»

Від того, які книжки читає дитина, залежить, які рішення вона ухвалюватиме в дорослому житті, чи стане свідомим громадянином країни та гармонійно розвиненою особистістю. Саме тому до оновлення програми з української літератури робоча група поставилася з особливою увагою.

Чимало експертів під час обговорення пропонували кардинально переписати навчальну програму з цього предмета, зокрема, замінити усю класику сучасними творами. Звісно, цього робити не стали, але, за словами модератора групи, викладача Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Костянтина Ушинського Світлани Молочко, ввели рекомендаційну рубрику «СЛ» (сучасна дитяча підліткова література). Чимало тем (наприклад, приказки, прислів’я чи загадки) пропонується вивчати, використовуючи твори сучасних митців. Вивчати ці твори можна на уроках позакласного читання чи літератури рідного краю.

А от список творів для додаткового читання повністю оновлено.

– Твори сучасних авторів дозволять по-сучасному подивитися на українську літературу «в смушевій шапці», – каже Світлана Рашитівна. – Завдяки ним класичні твори можуть «зазвучати» по-новому.

Також введено альтернативу до деяких творів, наприклад, у 7 класі можна, за вибором, вивчати творчість Андрія Малишка чи Володимира Івасюка.

Ще одне нововведення – до програми повернули мистецький контекст. Вчитель зможе використати твори інших видів мистецтва (образотворчого, театрального, кіно, музики), якщо вони дотичні до тієї чи іншої теми.

А от до введення наскрізних ліній члени робочої групи поставилися з обережністю. Не у кожному ж творі можна розвинути тему екологічної безпеки та сталого розвитку, громадянської відповідальності, здоров’я чи підприємливості та фінансової грамотності. Позначили їх лише там, де вони справді потрібні, спеціальними абревіатурами: «НЛ-1», «НЛ-2», «НЛ-3», «НЛ-4».

Російської не більшатиме

Дуже багато пропозицій було і щодо змін у програмі зарубіжної літератури. Чимало з них робоча група відкинула з принципових міркувань, зокрема відмовилася збільшити російський «акцент у програмі».

Серед новацій програми – право вчителя й учнів обирати твори при вивченні обов’язкових тем, а також на уроках розвитку мовлення, позакласного читання.

– Ця свобода є запорукою професійного зростання педагога, – пояснює модератор групи, вчитель зарубіжної літератури Тальнівського економіко-математичного ліцею Людмила Юлдашева. – Адже варіативний компонент вимагає від учителя відповідного планування уроків, творчого підходу, врахування читацьких інтересів сучасних учнів.

Також робоча група запропонувала розширити список рекомендованих творів для альтернативного вивчення. До нього додали «Снігову королеву» Ганса Крістіана Андерсена (5 клас) і «Собаче серце» Михайла Булгакова (9 клас). Розширено й список творів для вивчення напам’ять за вибором учнів. У новому навчальному році вони зможуть, за бажанням, вивчати байки Івана Крилова (6 клас), сонети Вільяма Шекспіра і Франческо Петрарки (8 клас) та поезії Олександра Пушкіна (9 клас).

До списку додаткового читання додано і популярні твори сучасних європейських авторів: «Мій дідусь був черешнею» Анджели Нанетті й «Чи вмієш ти свистати, Юганно?» Ульфа Старка.

Що таке «мовний інвентар»

А от програми з іноземних мов повністю змінили свій вигляд і структуру. Модератор групи, секретар Українського відділення Міжнародної асоціації вчителів англійської мови як іноземної Олександр Шаленко розповів, що з 12 програм (для чотирьох мов і трьох рівнів їх вивчення) вони зробили одну. Нині це вже не програма з окремого предмета для відповідної школи, а програма галузі «Іноземні мови». Вона враховує всі рівні навчання, і працювати з нею набагато простіше.

– Ми суттєво скоротили пояснювальну записку, залишили там лише мету, функції та завдання предмета, все інше винесли в окремі розділи, – розповідає Олександр Павлович. – Також перейменували «наскрізні лінії» на інтегровані (у такій назві менше обов’язковості) і «прив’язали» їх, зокрема, до тематики ситуативного спілкування. Ці змістові лінії прописані через діяльність і уміння.

Великим надбанням усіх оновлених програм мовник вважає розділ «Очікувані результати», адже він означає, що підходи до навчання змінюються.

– Відбувається зміна акцентів: учитель уже не вимагає, а допомагає учням досягати результатів, – пояснює важливість новацій Олександр Шаленко. – Якщо в центр уваги поставити очікувані результати, то навколо них вибудуються і змістові лінії, і тематика ситуативного спілкування, і мовний інвентар.

До речі, «Мовний інвентар» – новий термін, який робоча група ввела до термінологічної бази програми.

– Більшість учителів у програмі шукають передусім граматику, – продовжує мовник. – А ми намагаємося показати, що граматика не є ціллю навчання. Вона – лише засіб і інструмент.

До речі, оновлені програми з іноземної уже високо оцінили міжнародні експерти. Як прокоментувала газеті «Освіта України» методист Кембриджського університету Анна Шовкалюк, програми відповідають останнім змінам і вимогам Європейського мовного портфоліо Ради Європи. Європейські мовники переконані: головне – уміння, а лексика та граматика – це засіб, за допомогою якого вчитель формує вміння дитини.

Виховати громадянина

Гостра дискусія розгорнулася серед учителів, науковців і громадських активістів і щодо програм з історії. І не дивно, адже від того, якою буде ця дисципліна, залежить, зокрема, чи будуть школярі патріотами своєї держави, як розумітимуть найважливіші події в історії людства.

– Зміст історичної освіти ми підпорядкували очікуваним результатам навчання, – розповідає модератор групи, викладач Львівського національного університету імені Івана Франка Мар’ян Мудрий. – Вважаємо, що це забезпечить формування життєво важливих компетентностей. Іншими словами: зміст розуміємо не як самоціль, а як інструмент досягнення певних цілей.

Мар’ян Михайлович і члени робочої групи переконані: навчання історії полягає у здатності розуміти світ як певну цілість, формувати цілісні та яскраві образи минулого. Для цього у програмі посилили вступні й загальні акценти, вилучили другорядні для цілісного розуміння історії фрагменти. Розділи програм доповнено посиланнями на міжпредметні зв’язки.

Зміни, які пропонує робоча група з історії, відкривають нові можливості й учителеві, й учню.

Зокрема, вчитель зможе самостійно визначати робочий час за розділами програми. Замість однозначних практичних завдань, що є у старій програмі, пропонується широка тематика практичних і творчих робіт, які можна диференціювати за складністю.

Учні ж зможуть досягати навчальних цілей на основі опрацювання менших обсягів інформації.

Також робоча група запропонувала нову програму пропедевтичного курсу «Вступ до історії» для учнів 5 класу. Його метою є підготовка школярів до сприйняття історії як важливої складової інтелектуального життя суспільства. Результати навчально-пізнавальної діяльності в межах курсу мають досягатися винятково завдяки роботі з матеріалами з історії України.

– Ця програма – синтез двох чинних програм, – пояснює Мар’ян Михайлович. – Учитель зможе використовувати підручники і водночас додавати інформацію з інших джерел. Серед розділів цієї програми: «Що таке історія», «Де відбувається історія», «Джерела вивчення історії», «Історія України у пам’ятках», «Все має минуле».

Члени робочої групи переконані: на уроках історії варто виховувати дітей дослідниками, які вміють формувати і відстоювати власну позицію.

Нормативи – не догма

Суттєво змінилася і «філософія» програми з фізичної культури. Як розповідає викладач Інституту фізичного виховання і спорту НПУ імені Драгоманова Микола Тимчик, раніше у програмах із цього предмета більше уваги приділяли розвиткові фізичних якостей дитини. Нині ж за допомогою компетентнісного підходу планують формувати особистісні якості учня, зокрема патріотизм і готовність захищати свою країну.

Найбільше дискусій під час обговорення виникло стосовно оцінювання і нормативів. Чимало батьків запропонували взагалі обійтися без нормативів. Але робоча група зі цим не погодилась, адже нормативи – це не лише оцінка, а й можливість для вчителя зрозуміти, чи правильно він визначає фізичне навантаження для дітей.

Утім, в оновленій програмі чітко зазначено: нормативи – це лише орієнтовна оцінка. Тобто якщо дитина має надмірну вагу, то на 2 метри 50 сантиметрів у довжину вона навряд чи стрибне. Але якщо протягом року учень демонструє позитивну динаміку в результатах, то вчитель має право поставити їй максимальну оцінку.

До програми додано сім нових модулів і вчитель може обрати, чим займатимуться учні на уроці – волейболом, боротьбою, гімнастикою тощо.

Чимало критики зазнала і програма «Мистецтво». Дописувачі, зокрема, зазначали, що навчальна програма у 7 класі передбачає, що діти мають уміти «виконувати сучасні вокальні твори, зокрема мовою оригіналу, створювати елементарний музичний супровід до них», «створювати власні музичні композиції з використанням комп’ютерних технологій» тощо. Учасники обговорення зазначали, що такі вміння і знання можна отримати лише в музичній школі або у закладах, де на вивчення музичної складової виділяється більше часу, ніж 1 година на тиждень.

Модератор групи – фахівець ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» Олена Гайдамака під час презентації програми зазначила: для вивчення цього предмета у держстандарті виділено дві години на тиждень, а в типових навчальних планах – лише одна. Тому багато навчальних закладів не можуть реалізувати програму повністю.

Акцент на позитивних темах

Предмет «Основи здоров’я» – один з «наймолодших» у школі. Щодо його майбутнього під час обговорення лунали різні пропозиції, зокрема й радикальні (на кшталт «вилучити предмет зі шкільних програм»). Але конструктивних пропозицій усе ж було набагато більше. В результаті члени робочої групи вирішили зменшити обсяг теоретичного матеріалу, збільшити кількість практичних робіт і частку занять, що виконуються поза межами класу (на свіжому повітрі).

Модератор групи, викладач Львівського університету фізичної культури Олена Шиян розповіла, що на прохання батьків буде збільшено кількість уроків, присвячених безпечній поведінці в інтернеті й безпечному спілкуванню у соціальних мережах, додано інформацію про запобігання наслідків ранніх статевих стосунків і контрацептиви.

З програми вилучено термін «Віктимна поведінка» та матеріали з цієї тематики, натомість додано чимало позитивних матеріалів щодо популяризації досвіду життя людей з активним довголіттям, молодіжного руху у формуванні здорового способу життя тощо.

Світлана Галата, газета «Освіта України» №21, 2017 р.

Оновлені програми. Які новації чекають учителя-предметника 1 вересня?

30.05.2017

0 13494

Які новації чекають учителя-предметника 1 вересня? Як виглядатимуть навчальні програми? Чи розшириться простір для виявлення вчителя і як саме? Про це можна було почути під час круглого столу, присвяченого презентації оновлених програм природничо-математичного циклу для 5–9 класів.

Мета цієї роботи – не у постійному перероблюванні чогось, а у підвищенні якості освіти й підвищенні інтересу дітей до процесу навчання, нагадав на початку заходу заступник міністра освіти і науки Павло Хобзей.

Подолати «закоханість»

Обговорення змін на освітній платформі EdEra дало змогу об’єднати зусилля непересічних фахівців у галузі освіти, переконаний координатор проекту, директор столичної спеціалізованої школи з української мови №148 імені Івана Багряного Сергій Горбачов.

Він розповів про статистику проведеної роботи: на платформі з’явилося більш як 10 тисяч дописів, в обговоренні взяли участь 1,2 тисячі осіб. Найактивніше обговорювали математику – 1317 дописів, історію – 1276, зарубіжну літературу – 1109, інформатику – 989 дописів. За словами експерта, така активність може свідчити про напрямки змін, які найбільше хвилюють суспільство.

– Але кожен із нас «закоханий» у свій предмет, вважає його найголовнішим, – констатує він. – Тож виникла проблема: внаслідок такого підходу дітей можна перевантажити. Але в робочих групах ми знаходили порозуміння, точки дотику, компромісні варіанти.

Оновлення програм у цьому проекті відбувалося в межах чинного держстандарту.

– Це обмеження було суттєвим, не всі його зрозуміли й прийняли, але нічого іншого зробити ми не мали права, – зауважує координатор. І продовжує: проект оновлення програм є важливою частиною підготовки до впровадження нового стандарту освіти.

– Бо дуже багато з нас лише зараз, під час системної роботи, усвідомили, наскільки розпорошена інформація у програмах, наскільки вона подекуди не узгоджується, є занадто деталізованою, дуже багато другорядного, – каже Сергій Горбачов.

За словами координатора, під час роботи доводилося отримувати «стусани» з різних боків: одні казали, що все добре і нічого не треба міняти, бо наша освіта є чи не найкращою у світі, інші переконували, що зміни можна назвати косметичними, а все необхідно переробити по-новому.

– Ми маємо знаходити нові рішення, але враховувати інерцію системи й інерцію напрацьованого досвіду, небажання певної частини професійного соціуму змінюватися, – каже Сергій Горбачов.

Павло Хобзей переконаний: важливим критерієм успіху роботи над змістом програм є те, щоб люди, які подавали слушні пропозиції, побачили їх у змінах і зрозуміли, що їхня праця була недаремною.

– Адже нам треба відновлювати довіру вчителів до міністерства і людей до влади загалом. А вона вибудовується на конкретних прикладах, – наголошує Павло Кузьмович.

Місток до нового

У всіх програмах змінили структуру пояснювальних записок, у них розкрили загальну мету шкільної освіти, сутність компетентнісного підходу і роль кожного предмета у формуванні ключових компетентностей, з’ясовано особливості запровадження наскрізних змістовних ліній: «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність», які відображають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються у процесі навчання й виховання.

Координатор програм, заступник директора з науково-експериментальної роботи Інституту педагогіки НАПН Тетяна Засєкіна зауважує, що під час оновлення програм учасники керувалися затвердженою КМУ концепцією Нової української школи.

– І наші зміни є тим містком, коли щось уже можна запроваджувати і сьогодні, не чекаючи повноцінного переходу до НУШ, – зауважує вона.

Так у чому ж полягали зміни?

– Усі навчальні програми містять уніфіковану мету базової загальної середньої освіти – яким у нас має бути випускник основної школи, якими є завдання кожного навчального предмета в реалізації завдань освіти, – розповідає Тетяна Засєкіна. – Головним стає учень, який навчається, а не предмет, якого навчають. У навчальних програмах виокремлені завдання наскрізних ліній, щоб одні й ті самі питання не дублювалися в навчальних програмах, а підсилювали одна одну. Тож у навчальних програмах прописано, як змістові лінії мають формуватися.

Експерт наголошує: ключовою зміною в навчальних програмах є те, що не просто формально змінено порядок розташування колонок «Зміст» і «Вимоги до навчальних результатів», а те, що на першому місці стоять очікувані результати навчання. В цих результатах виокремлено знаннєвий компонент, діяльнісний і, що найважливіше, ціннісний компонент.

Як ці зміни вплинуть на щоденну роботу вчителів?

– У більшості предметів передбачається більша свобода для вчителя, прибрано чіткий «залізобетонний» розподіл кількості годин, тож педагог на свій розсуд може розподіляти їх залежно від класу, від навчально-методичного забезпечення, – розповідає Тетяна Засєкіна. – Цими навчальними програмами ми прагнули показати педагогу, що в майбутньому він також зможе писати навчальні програми, адже це так само є завданням НУШ – збільшити учительську автономію.

Звичайно, лише внесення змін до навчальних програм не вирішить усі проблеми. Наприклад, у надруковані підручники, на жаль, внести зміни неможливо. Тетяна Засєкіна зауважила, що незабаром розпочнеться робота зі створення додаткових методичних матеріалів для вчителів, у якому візьмуть учать і наші педагоги, й освітяни з-за кордону.

Математика

Про оновлення навчальних програм із математики розповів голова робочої групи, завідувач відділу математичної та інформатичної освіти Інституту педагогіки НАПН Михайло Бурда.

– Ми конкретизували, уточнили результати навчання, дещо посилили ціннісний компонент. Орієнтуючись на чотири змістові лінії у результатах навчання, додали практичні ситуації, виокремили види практичних задач, – каже Михайло Іванович. – Наприклад, вимоги для 5-6 класів: розв’язує сюжетні задачі з правильним використанням природних ресурсів рідного краю, сюжетні задачі з безпеки руху, розрахунку сімейного, власного бюджету.

Голова робочої групи розповів, що в результаті вивільнення навчального часу учитель зможе звернути більше уваги на базові вирази, рівняння, функції, нерівності. І показати їх застосування на математичному матеріалі (близько 80 відсотків часу) і на прикладних задачах. А діти, розв’язуючи прикладні задачі, робитимуть правильні висновки – наприклад, стосовно екології, свого здоров’я, фінансів тощо.

При обговоренні були і дискусії, як-от щодо геометрії 8-9 класів. Була пропозиція перенести теми з класу в клас: з дев’ятого класу тему «Декартові координати» перенести у восьмий, з восьмого тему «Многокутники. Площі» – у дев’ятий. Серед переваг такого кроку: розвантаження курсу в цілому, кращий баланс між 8 та 9 класами, краще забезпечення міжпредметних зв’язків із фізикою. Але є й ризик: відсутність тем у підручниках відповідних класів.

Природознавство

Найменше пропозицій, які стосувалися змісту, було при обговоренні природознавства. Про це розповіла голова предметної групи, завсектора Інституту модернізації змісту освіти Наталія Забуга.

– Група спрацювала узгоджено й одностайно. Вирішили вилучити окремі теми і поняття, які або були складними для вікової категорії дітей, або це були спеціальні предметні знання, – зауважує Наталія Іванівна. Так, вилучено окремі теми і поняття: «Хімічні елементи. Рух молекул. Різноманітність речовин. Поняття про прості та складні речовини», «Відмінності між галактиками. Скупчення галактик», «Гіпотези та сучасні уявлення про виникнення землі». У програмі для п’ятого класу відповідно до змістових змін відкориговано знаннєвий, діяльнісний і ціннісний компоненти; практичні роботи й дослідницький практикум, демонстрації та організацію спостережень. Реалізація наскрізних ліній і компетентностей відбувається через окремі теми і проекти. Пояснювальна записка була кардинально перероблена.

Біологія

– Як і у природознавстві, в нас було суттєво опрацьовано преамбулу, – почав розповідь модератор предметної групи з біології, науковий співробітник відділу біологічної, хімічної та фізичної освіти Інституту педагогіки НАПН України Олександр Козленко. – Згідно з позицією НУШ, знання є підґрунтям для оволодіння вміннями і навичками й є особливо цінними тоді, коли учні мають своє особисте ставлення до них. Тож знання не є самоціллю в освіті.

– Ось так виглядає програма: ліворуч у нас – очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів, праворуч – зміст і елементи наскрізних змістових ліній, – демонструє слайд Олександр Григорович. – Очікувані результати починаються з діяльнісного складника компетентності – це дає змогу зосередити увагу саме на діяльнісному підході.

В основній частині програми зроблено акцент на уміннях і ціннісних ставленнях, що формуються в учнів під час вивчення кожної теми.

– Ще одна зміна – це опційне навчання, – продовжує розповідати експерт. – Учителі часто жаліються, що матеріалу – забагато і програма перевантажена фактично в кожному класі. Щоб учитель отримав можливість працювати з учнями якнайефективніше, частину матеріалу, який представляє або історичний інтерес, або втратив актуальність, але є у видрукуваних підручниках, позначили як опційний – і виділили у програмі курсивом, аби його було чітко видно. Разом з тим у програмі чітко написано, що розподіл годин – орієнтовний, що вчитель може переносити теми вперед-назад у межах навчального року – це ще один елемент свободи учителя у його роботі.

Є й інші важливі зміни. Так, для кожної теми з 6-го по 9-й класи складено кінцевий перелік термінів, якими учні мають оперувати. Кількість цих термінів становить приблизно 0,6 на урок, що є оптимальним для цього віку. Решта термінів не є обов’язковими – учитель може з ними працювати, якщо вважатиме це доцільним.

Також упорядковано вимоги до проектної діяльності: вказано пріоритетність проведення дослідницьких проектів, вилучено теми інформаційних проектів («проектів»-рефератів).

Географія

– За результатами двох сесій ми розглянули 209 конструктивних пропозицій, з яких були внесені 78, частково врахували 32, – розповідає голова робочої групи з географії, заступник директора Тернопільського комунального інституту післядипломної педагогічної освіти Ігор Вітенко.

Багато пропозицій стосувалося структури навчального плану, але пропозиції, які ускладнювали зміст програм, ураховані не були. Під час першої сесії обговорення основну увагу приділили змісту програм, у другій переважали пропозиції, що стосувались очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Концептуальним рішенням, за словами Ігоря Михайловича, стало те, що структура і зміст програми покликані сприяти розкриттю творчого потенціалу вчителя. Для цього йому надано можливість переставляти теми в межах розділу, не порушуючи послідовності викладення матеріалу.

– Запропонований розподіл годин за розділами і темами у програмах з географії є орієнтовним і може бути змінений учителем у обсязі до 20 відсотків передбаченого програмою часу, – каже він. – Теми досліджень з географії є рекомендаційними в усіх класах.

У змісті програми в усіх класах вилучена інформація про деяких дослідників і мореплавців – це додаткові відомості, що не мають прикладного спрямування, зауважує Ігор Вітенко. У восьмому класі вилучені деякі поняття та терміни, що є заскладними для учнів цього віку, наприклад: геополітика, державний лад, форми адміністративно-територіального устрою.

– Найбільшу кількість конструктивних пропозицій внесено у програми 8 і 9 класів. Це свідчить про можливі проблеми при викладанні, – каже Ігор Вітенко. – Тому  методичним аспектам викладання географії в цих класах потрібно приділити увагу методичній службі й інститутам післядипломної освіти.

Фізика

Зазначений у навчальній програмі розподіл годин між темами є орієнтовним, зауважує керівник групи з фізики, методист науково-методичного центру викладання предметів природничо-математичного циклу і технологій Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Віктор Гудзь.

– За необхідності й виходячи з наявних умов навчально-методичного забезпечення, вчитель має право самостійно змінювати обсяг годин, відведених програмою на вивчення окремого розділу, в тому числі переносити розділи або окремі питання, а також змінювати порядок їх вивчення, – розповідає він.

Змістовий компонент програми майже не змінився: вилучили деякі другорядні питання.

У рубриці «Зміст навчального матеріалу» виокремлено питання, що вивчаються у фізиці й належать до наскрізних змістових ліній. Наприклад, 7 клас 1 розділ: «Навчальні ресурси для наскрізних змістових ліній: ситуативні вправи щодо прояву і впливу фізичних явищ на здоров’я і безпеку життєдіяльності, вирішення проблем стану довкілля, ощадного використання природних ресурсів тощо».

– Зрозуміло, що таких завдань немає у підручниках і посібниках, – констатує Віктор Володимирович. – Але ми вказуємо вчителю напрям для роботи, він може шукати такі завдання чи створювати їх самостійно. А методисти повинні допомагати у цій роботі.

Викликало дискусію питання про доцільність можливості перенесення тем не тільки в межах одного класу, а й із класу в клас. Противники такого підходу зауважували, що він може створити проблеми, скажімо, коли учень змінює місце навчання. До того ж обмін підручниками між класами може виявитися надскладним. Але лунали й інші думки.

– Підручник не є головним, головним є стандарт, під нього пишуться програми, а вже під програми пишеться підручник, – сказав Сергій Горбачов. – Так, нині є проблеми з наявністю певних тем у підручниках. Але не варто прив’язуватися до підручникоорієнтованої ідеології, яка вже застаріла.

 Хімія

– Зусилля членів робочої групи з хімії зосереджувалися на виявленні резервів навчальної програми для реалізації компетентнісного підходу, – розповіла керівник напрямку, заввідділом біологічної, хімічної та фізичної освіти Інституту педагогіки НАПН Людмила Величко.

– Ми займалися і розвантаженням програми, – зауважила Людмила Петрівна. – Розроблений базовий курс хімії є мінімальним за обсягом, але функціонально цілісним, достатнім для подальшої освіти, самоосвіти, творчої самореалізації учнів.

У теоретичній частині програми, зокрема, скориговано знаннєвий, посилено діяльнісний і ціннісний компоненти предметної компетентності, вилучено деякі приклади сполук і реакцій, що переобтяжують, деталізують чи дублюють зміст.

У практичній частині програми вилучено (переведено у віртуальний режим) хімічні досліди з використанням прекурсорів, оновлено хімічний експеримент завдяки дослідам із використанням засобів ужиткової хімії. А також запропоновано теми навчальних проектів дослідницького характеру (замість реферативного).

–Учителю надано право розподіляти кількість годин на вивчення відповідних тем самостійно і змінювати послідовність вивчення тем у межах одного класу, – наголосила Людмила Величко. – Перелік очікуваних результатів спрощує досягнення мети вчителем, планування і моніторинг процесу навчання. Досягнення в тому, що ми показали вчителю, з чого складається певна компетентність і що треба зробити, щоб її матеріалізувати.

Що ж лишилося дискусійним? Не враховано пропозицію групи біологів щодо випереджального вивчення органічних сполук – як таку, що не розв’язує проблему.

Інформатика

Інформатика – одна з найновіших програм, бо до п’ятого класу прийшли діти, які вивчали цей предмет у початковій школі, нагадує керівник робочої групи, доцент кафедри математичної інформатики факультету кібернетики КНУ імені Тараса Шевченка Ігор Завадський. – Тож коли цю програму оновлювали, то не відчували залежності від змісту підручників.

– Інформатику насамперед звинувачували в тому, що це своєрідний «курс кнопкодавства», тобто ми вчимо конкретних умінь у конкретних програмних продуктах, а компетенції не набуваються, – розмірковує Ігор Олександрович. – Якщо спочатку прописувати зміст навчального предмета, то інакше не може були – все одно перед очима буде програмний продукт. А оскільки ми спочатку принципово з’ясовували, не чого саме будемо навчати, а для чого це потрібно, що ми хочемо досягнути, й тільки потім формували – все змінилося. Це – правильний, сучасний підхід.

Що ж зміниться для учня? Навчання стане більш цілеспрямованим завдяки орієнтації на результат; комтетентнісний потенціал предмета реалізовуватиметься повніше; учні набуватимуть сучасних життєвозначущих навичок завдяки наскрізним змістовим лініям; проекти розроблятимуться протягом усього навчального року, а не однієї теми.

Що зміниться для вчителя?

– Він, безперечно, отримає більше свободи, – каже Ігор Завадський. – Я вважаю, що це головне досягнення не тільки програми з інформатики, а й усього процесу. Ми розв’язали руки учителю, передусім – творчому. Бо немає годин і надмірної деталізації змісту навчального матеріалу. Зміст стає засобом досягнення компетентностей.

До речі, предмет став сучаснішим – додано тему «3D-графіка» і повернуто тему «Основи баз даних».

Трудове навчання

– В основу структурування і наповнення змісту програми з трудового навчання покладено проектну технологію як найбільш сучасний засіб людської діяльності, – розповідає керівник робочої групи, завкафедрою Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Андрій Терещук.

За його словами, структуруючи зміст програми навколо проектної діяльності учня, вдалося досягти важливих результатів. Передусім – звільнитися від застарілого та другорядного матеріалу, який традиційно сприймається як підготовка учнів до робітничих професій і втрачає запити у дітей і батьків, у суспільстві загалом. Учням дадуть змогу самостійно обирати вид практичної діяльності. Це дозволить відмовитися від поділу класу на групи хлопців і дівчат, реалізувати особистісно-орієнтоване навчання.

Укладено перелік об’єктів проектування та можливих технологій, за якими вони можуть виконуватися. Ця робота ґрунтувалася на ретельному аналізі висловлених пропозицій, реальної роботи сучасного учителя, також урахуванні реальних можливостей шкільної майстерні.

 Максим Короденко, газета «Освіта України» №21, 2017 року

Вітаємо з високою нагородою!

ВІТАЄМО

Озерову Оксану Федорівну,

учителя фізики Баштанської гімназії,

з почесною нагородою - Грамотою Верховної Ради України

"За заслуги перед українським народом"!

Використання сервісів Web 2.0. для дистанційного навчання учнів

Із метою підвищення професійної компетентностіпедагогічних працівників і керівних кадрів загальноосвітніх навчальних закладів області 25 травня 2017 року на базі МОІППО відбувся обласний тренінг із проблеми «Використання сервісів Web 2.0. для дистанційного навчання учнів».

В обласному тренінгу взяли участь педагогічні працівники та керівні кадри загальноосвітніх навчальних закладів області у кількості 21 особи.

Тренінг проводили методисти кафедри теорії й методики природничо-математичної освіти та інформаційних технологій МОІППО Бабійчук В. Г., Гапиченко Г. Є., Нотич О. О. за трьома складовими: інформаційно-аналітичною, практико-методичною і тренінговою частинами.

Учасники заходу набули практичних умінь і навичок із низки проблем «Сервіси Web 2.0. в освіті та навчанні: основні поняття, ресурси, шляхи їх застосування в дистанційній діяльності учнів», «Використання персонального веб-ресурсу, платформи дистанційного навчання Moodle, освітніх сервісів Web 2.0 у змішаному навчанні учнів перевернутого класу», «Створення дидактичних матеріалів засобами сервісів Веб 2.0 та методика їх застосування на різних етапах дистанційного навчання учнів».

Освітяни створили власні інтерактивні вправи, зробили мітки (позначки) на картах сервісу Google, визначили на них шлях і час пересування, зробили віртуальну подорож позначеними містами й країнами, дали оцінку їх використання в освітній діяльності.